Używacz:Ozi/cyrylica
| бухштаба | айхнѻно | IPA | байшпіљ |
|---|---|---|---|
| А а | А а | /a/ | аеркух - ajerkuch зорта - zorta |
| Б б | Б б | /b/ | бриф - brif хробок - chrobok |
| В в | В в | /v/ | видолка - widołka звірь - zwjyrz |
| Г г | Г г | /g/ | гвёзьдёрь - gwjoźdźorz гляскугля - glaskugla |
| Д д | Д д | /d/ | dѡm - dům ёдло - jodło |
| Е е | Е е | /jɛ/ | едбов - jedbow ўовес - uowjes |
| Ё ё | Ё ё | /jɔ/ | ёдло - jodło радыёк - radyjok |
| Ѻ ѻ | Ѻ ѻ | /jo/ | Ѻn - Jůn дыкцѻнорь - dykcjůnorz |
| Ж ж | Ж ж | /ʐ/ | жырдка - żyrdka смажѡнка - smażůnka |
| Ѕ ѕ | Ѕ ѕ | /ʣ/ | выклюѕка - wykludzka |
| З з | З з | /z/ | зока - zoka фузэкле - fuzekle |
| И и | И и | /i/ | Италїё - Italijo шпиндля - szpindla |
| Ї ї | Ї ї | /ji/ | Їдыш - Jidysz заїмэк - zajimek |
| І і | І і | /jɨ/ | іж - jyż говідь - gowjydź |
| Й й | Й й | /j/ | niyma яйцо - jajco |
| К к | К к | /k/ | копытёрь - kopyćorz дюбэк - dźubek |
| Л л | Л л | /w/ | лаштѡвка - łasztůwka |
| Љ љ | Љ љ | /l/ | баљ - bal |
| М м | М м | /m/ | морщок - morszczok лярмо - larmo |
| Н н | Н н | /n/ | нудељкуля - nudelkula вандрус - wandrus |
| Њ њ | Њ њ | /ɲ/ | красїкѡњ - kraśikůń |
| О о | О о | /ɔ/ | ойля - ojla борок - borok |
| Ѡ ѡ | Ѡ ѡ | /o/ | ѡма - ůma блѻмкѡљ - blůmkůl |
| П п | П п | /p/ | пляцпатрѡн - placpatrůn клімпёрь - klympjorz |
| Р р | Р р | /r/ | райзыфибэр - rajzyfiber школёрка - szkolorka |
| С с | С с | /s/ | стрїга - strziga колёска - koloska |
| Т т | Т т | /t/ | ташынтух - taszyntuch баўкѡншт - baukůnszt |
| У у | У у | /u/ | урѻнд - urzůnd бескурцыё - beskurcyjo |
| Ў ў | Ў ў | /u̯/ | ўошкрабины - uoszkrabiny |
| Ф ф | Ф ф | /f/ | фазан - fazan кафый - kafyj |
| Х х | Х х | /x/ | хандлірь - handlyrz кохбух - kochbuch |
| Ц ц | Ц ц | /ʦ͡ | цвибля - cwibla хица - hica |
| Ч ч | Ч ч | /tʂ͡/ | човек - czowjek рычка - ryczka |
| Џ џ | Џ џ | /dʐ͡/ | Џакарта - Dżakarta џым - dżym |
| Ш ш | Ш ш | /ʂ/ | шлёйдер - szlojder форшляг - forszlag |
| Щ щ | Щ щ | /ʂtʂ͡/ | щукѡвка - szczukůwka нібощык - ńyboszczyk |
| Ъ ъ | Ъ ъ | twardo buchstaba | зъехать - zjechać |
| Ы ы | Ы ы | /ɨ/ | ыйзэљ - yjzel шпындлїк - szpyndlik |
| Ь ь | Ь ь | mjynko buchsztaba | зъехать - zjechać |
| Э э | Э э | /ɛ/ | эрбизна - erbizna эљвэр - elwer |
| Ю ю | Ю ю | /ju/ | юдош - judosz шољка тыю - szolka tyju |
| Я я | Я я | /ja/ | янкѡр - jankůr рая - raja |
Zmjynkczańy
[edytuj | edytuj zdrzōdło]Raczy żodyn ńy bydźe mjoł problymůw ze używańym samogoskůw: а, и, о, ѡ, у, ы, э. Kożdo z ńich mo nale swoja prejotowano forma, zoboczcie sie na tabulka:
| Ajnfachowo forma | а | и | о | ѡ | у | ы | э |
| Prejotowano forma | я | ї | ё | ѻ | ю | і | е |
Jako je růżńica? Jotowane formy czyto śe ze 'j' z przodku, bestůż to, co u Steuera szrajbnyliby my 'Jo już je', we cyrylicy bydźe 'Ё юж е'. Zoboczćie, wjela my uszporowali placu!
Krům tego jotowane samogoski zmjynkczajům to, co je pjyrwy. Zoboczće śe, co we cyrylicy ńy ma buchsztabůw, kere by uodpowjadały steuerowymu 'ś', 'ń', 'dź' etc. Jeli chcymy zrobić tako goska przed samogoskům, to wćepejmy ńyzmjynkczůno (с, н, д) i piszymy jotowano samogoska. Do bajszpilu: ўозімдесѻнт - uoźymdźeśůnt (і zmjynkczo з, е zmjynkczo д, ѻ zmjynkczo с). Werći śe dać pozůr, co 'ć' je zmjynkczyńym uode 't', a ńy uode 'c', bestůż jak chcymy zapisać 'ćymny', to to ńyma 'цімны', yno 'тімны'. Tak samo 'dź' je uode 'd', a ńy 'dz': дінь - dźyń.
Jeli zaś chcymy mjeć mjynko spůłgoska przed inkszům spůłgoskům abo na kůńcu słowa, to używůmy mjynkigo znoku: ь. Do bajszpilu: труська (truśka), мідь (mjydź).
Рь = Rz
[edytuj | edytuj zdrzōdło]We cyrylicy ńyma jedny buchsztaby na 'rz', beztůż bydymy to zapisowali podug etymologije - jak mjynkie r, to je рь. Bajszpil: фарорь (farorz). Jeli zajś chcymy dać 'rz' przed samogoskům, to robjymy jak uopisane wyżyj - stawjůmy 'р', a potym jotowano samogoska. Na tyn przikłod: бріг (brzyg), крёк (krzok).
Ў
[edytuj | edytuj zdrzōdło]Tyj buchsztaby bydymy używali we zapiśe pralabjalizacyje (ńyzgłoskotwůrczym 'u' przed 'o' a 'ů') abo we inkszych placach, kaj je take 'u'. Bajszpile: ўосправять - uosprawjać; Аўстралїё - Australijo.
Tyż idźe używać we zapiśe zachodńich dijalektůw do dyftůngůw: троўва - trouwa.
Њ а љ
[edytuj | edytuj zdrzōdło]To ńyma końeczne, coby zapisować te ligatury do kupy na komputrze, no zaleco śe używać ich we handszrifće, bo gibći.
Bajszpil użyćo
[edytuj | edytuj zdrzōdło]Вшыйске люде роѕѡм се свободнэ а рѡвнэ вэ своїм вэрте а правах. Сѡм ўѡне ўобдарѻнэ филїпым а сѡмнінім а маѻм повиннощь взгліндым инкшых як брат с братым постымповать.